КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ІНТЕГРАЦІЇ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПРОЦЕС РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ РІВНЯ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31110/fmo2025.v40i5-06Ключові слова:
інформаційно-цифрова компетентність, генеративний штучний інтелект (ГШІ), учні, базова середня освіта, концептуальна модель інтеграції ГШІАнотація
У статті розглянуто інтеграцію генеративного штучного інтелекту (ГШІ) у процес розвитку інформаційно-цифрової компетентності (ІЦК) учнів базової середньої освіти. Підкреслено актуальність створення концептуальної моделі, що поєднує педагогічні, когнітивні, технологічні та етичні виміри й спирається на рамку DigComp 2.2 та рекомендації UNESCO.
Формулювання проблеми. ІЦК стає ключовою у цифровому суспільстві, однак традиційні підходи в школі не забезпечують належного рівня її формування. Учні відчувають складнощі у пошуку та критичному аналізі інформації, а освітній процес потребує індивідуалізації та ширшого використання цифрових засобів. Поширення ГШІ актуалізує необхідність концептуального його впровадження з урахуванням педагогічної доцільності, етики та безпеки.
Матеріали і методи. Використано аналіз наукової й методичної літератури, міжнародних документів з цифрової грамотності, результати педагогічного спостереження та контент-аналіз освітніх практик. Для побудови моделі застосовано метод моделювання і структурно-функціональний аналіз, що дозволив визначити взаємозв’язки між її складниками.
Результати. Розроблено концептуальну модель інтеграції ГШІ у розвиток ІЦК учнів, яка має багаторівневу реалізацію. На рівні учня – персоналізація освітніх траєкторій, чат-боти, системи рекомендацій, розвиток критичного мислення; на рівні вчителя – оптимізація рутинних завдань, аналіз досягнень, створення індивідуальних планів; на рівні управління – аналітика для прогнозування результатів і корекції програм; на суспільному рівні – вирішення питань доступності, захисту даних, подолання алгоритмічної упередженості. Модель охоплює цільовий, суб’єктно-об’єктний, змістовий, технологічний, методичний, організаційний, етичний і результативно-оцінювальний складники, що формують цілісну систему.
Висновки. Інтеграція ГШІ у навчання відкриває нові можливості для розвитку критичного мислення, цифрової творчості та автономії учнів. Модель має теоретичну й практичну значущість, може бути використана для оновлення освітніх стандартів, створення методичних матеріалів і програм підвищення кваліфікації педагогів. Її реалізація сприяє формуванню готовності школярів до усвідомленої взаємодії з інтелектуальними технологіями в умовах цифрової трансформації.
Завантажити
Посилання
Annapureddy, R., Fornaroli, A., & Gatica-Pérez, D. (2025). Generative AI literacy: Twelve defining competencies. Digital Government: Research and Practice / ACM, 6, 1(13), 1-21. https://doi.org/10.1145/3685680
Ateş, Н., & Gündüzalp, C. (2025). Proposing a conceptual model for the adoption of artificial intelligence by teachers in STEM education. Interactive Learning Environments, 10, 1-27. https://doi.org/10.1080/10494820.2025.2457350
Casal-Otero, L., Cataka, A., Fernando-Morante, C., Taboada, M., Cebreiro, B., & Barro, S. (2023). AI literacy in K-12: A systematic literature review. International Journal of STEM Education, 10, 29. https://doi.org/10.1186/s40594-023-00418-7
Cheah, Y. H., Lu, J., & Kim, J. (2025). Integrating generative artificial intelligence in K-12 education: Examining teachers’ preparedness, practices, and barriers. Computers and Education: Artificial Intelligence, 8, 100363. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2025.100363
Guidance for generative AI in education and research. (2023). In UNESCO eBooks. https://doi.org/10.54675/ewzm9535
Heintz, F., (2021). Three interviews about K-12 AI education in America, Europe, and Singapore. KI – Künstliche Intelligenz, 35(2), 233-237. https://doi.org/10.1007/s13218-021-00730-w
Holmes, W., & Porayska-Pomsta, K. (Eds.). (2022). The ethics of artificial intelligence in education: Practices, challenges, and debates. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429329067
Holmes, W., Porayska-Pomsta, K., et al. (2021). Ethics of AI in education: Towards a community-wide approach. International Journal of Artificial Intelligence in Education,32, 504-526. https://doi.org/10.1007/s40593-021-00239-1
Jiang, B., Dai, J., Zhou, A., Dong, X., Liu, X., Hong, D., Jiang, F., Zheng, L., Zhao, J., Zhang, H., Liu, Y., & Yuan, Z. (2023). Artificial Intelligence Curriculum Guidelines for Primary and Secondary Schools. Journal of East China Normal University (Educational Sciences), 41(3), 121-134. https://doi.org/10.16382/j.cnki.1000-5560.2023.03.013
Kamali, J., Alpat, M. F., & Bozkurt, A. (2024). AI ethics as a complex and multifaceted challenge. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 21, 62. https://doi.org/10.1186/s41239-024-00496-9
Lytvynova, S., Vodopian, N., & Sysoeva, O. (2024). Artificial intelligence in secondary education: An innovative teacher’s tool to ensure individualised learning for students. In New media pedagogy: Research trends, methodological challenges, and successful implementations (pp. 393-412). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-63235-8_26
Micheuz, P. (2020). Approaches to artificial intelligence as a subject in school education. In T. Brinda, D. Passey, & T. Keane (Eds.), Empowering teaching for digital equity and agency. OCCE 2020. IFIP Advances in Information and Communication Technology (Vol. 595). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-59847-1_1
Owoeye, G. (2024). The influence of artificial intelligence on employment trends in the United States (US). International Journal of Innovative Science and Research Technology, 9(6), 1368-1372. https://doi.org/10.38124/ijisrt/ijisrt24jun328
Touretzky, D., Gardner-McCune, C., Breazeal, C., Martin, F., & Seehorn, D. (2019). A year in K-12 AI education. AI Magazine, 40(4), 88-90. https://doi.org/10.1609/aimag.v40i4.5289
Van Audenhove, L., Vermeire, L., Van den Broeck, W., & Demeulenaere, A. (2024). Data literacy in the new EU DigComp 2.2 framework: How DigComp defines competences on artificial intelligence, internet of things, and data. Information & Learning Sciences, 125 (5-6): 406-436. https://doi.org/10.1108/ILS-06-2023-0072
Vuorikari, R., Kluzer, S., & Punie, Y. (2022). DigComp 2.2: The digital competence framework for citizens – With new examples of knowledge, skills and attitudes (EUR 31006 EN). Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/115376
Wang, S., Wang, F., Zhu, Z., Wang, J., Tran, T., & Du, Z. (2024). Artificial intelligence in education: A systematic literature review. Expert Systems with Applications, 252(Part A), 124167. https://doi.org/10.1016/j.eswa.2024.124167
Zhou, X., & Schofield, L. (2024). Developing a conceptual framework for artificial intelligence (AI) literacy in higher education. Journal of Learning Development in Higher Education, 31. https://doi.org/10.47408/jldhe.vi31.1354
UNESCO. (2024a). AI competency framework for teachers. Publications Office. https://doi.org/10.2766/153756
UNESCO. (2024b). AI competency framework for students. UNESCO. https://doi.org/10.54675/JKJB9835
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Категорії
Як цитувати
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Світлана Литвинова, Юлія Носенко, Катерина Осадча, Ольга Пінчук, Наталя Рашевська, Аліса Сухіх

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.


Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0)