АНАЛІЗ БІБЛІОМЕТРИЧНИХ ДАНИХ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ (УКРАЇНОМОВНИЙ КОНТЕНТ GOOGLE SCHOLAR, 2020-2023 р.р.)
DOI:
https://doi.org/10.31110/fmo2025.v40i2-02Ключові слова:
бібліометричні дані, критичне мислення, Google Scholar, статистичний аналіз, освітні тенденціїАнотація
Формулювання проблеми. Сучасні інформаційні технології відкривають нові можливості для досліджень, у тому числі педагогічних. Інформацію про актуальні тенденції опрацювання наукової проблеми можна отримати з аналізу бібліометричних даних, доступ до яких сьогодні значно полегшений завдяки обширним наукометричним базам (Web of Science, Scopus, Google Scholar тощо). Такі відомості дають можливість узагальнити попередні результати, визначити сучасні спрямування та специфіку досліджуваної проблематики, прогнозувати перспективи наступних досліджень. Формування критичного мислення є одним із головних завдань педагогічного процесу та модернізації української освіти. Для практичної реалізації поставленої мети важливим етапом є вивчення бібліометричних даних останніх публікацій з означеної проблематики.
Матеріали і методи. У статті проаналізовано основні бібліометричні показники україномовних праць, які досліджують феномен критичного мислення (Google Scholar, 2020-2023 р.р.). Виконано порівняльний аналіз із аналогічними дослідженнями Web of Science (2000-2021 р.р.). Для аналізу бібліометричних джерел Google Scholar у здійсненні контент-аналізу ми використовували Power BI Desktop, а для статистичного аналізу даних Microsoft Excel та IBM® SPSS® Statistics.
Результати. Встановлено, що частка досліджень критичного мислення українськими вченими найбільша в освітній сфері. Здійснено статистичну обробку отриманих результатів за формою подачі матеріалів та сферою наукового пошуку. Проведено аналіз кількості цитувань одержаних документів в конкретні роки, який свідчить про зацікавленість читачів у розробках визначеного спрямування. За змістом ключових слів виділено групи, які вказують на особливості дослідження критичного мислення українськими вченими та напрямки наукових розвідок на сучасному етапі. Статистично обґрунтовано багатовекторність досліджень вітчизняних освітян. Окреслено основні методи, підходи, методики та технології формування критичного мислення. Встановлено акцентування сучасних педагогічних технік розвитку критичного мислення на формуванні медіаграмотності та використанні інформаційно-комунікативних технологій. Зафіксовано негативні фактори, які впливають на формування критичного мислення, зазначені українськими вченими у досліджуваний період.
Висновки. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в використанні отриманих результатів аналізу бібліометричних даних для уточнення шляхів формування критичного мислення у здобувачів освіти та використання їх у педагогічній практиці.
Завантажити
Посилання
Kopanieva, V. (2024). Biblioteka v systemi naukovoi elektronnoi komunikatsii». [Library in the system of scientific electronic communication]. http://www.nbuv.gov.ua/sites/default/files/msd/0710kop.pdf. (in Ukrainian).
Nazarovets, M. A., Ed. (2016). GOOGLE Akademiia dlia naukovtsiv: prakt. posib. [GOOGLE Academy for scientists: practice. manual], Kyiv: VPTs "Kyivskyi universytet". (in Ukrainian).
Pochynkova, M. (2021). Formuvannia krytychnoho myslennia maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly u protsesi profesiinoi pidhotovky. [Formation of critical thinking of future primary school teachers in the process of professional training], dys. d. ped. n. Luhan. nats. un-t im. T. Shevchenka, Starobilsk, (in Ukrainian).
Chernih. nats. tekhnoloh. un-t (2015). Rekomendatsii po vykorystanniu poshukovoi systemy Google Akademiia (Google Scholar). [Recommendations for using the Google Academy search engine (Google Scholar)], https://stu.cn.ua/wp-content/uploads/2021/04/recomend_google_-1.pdf. (in Ukrainian).
Altun, E., & Yildirim, N. (2023). What does critical thinking mean? Examination of pre-service teachers’ cognitive structures and definitions for critical thinking. Thinking Skills and Creativity, 49, 101367,243–267. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.101367.
Carini, R.M., Kuh, G.D., & Klein, S.P. (2006). Student engagement and student learning: Testing the linkages», Research in Higher Education, 47, 1, 1-32. https://doi.org/10.1007/s11162-005-8150-9.
Cliff, A. et al. (2014). The Degree Qualifications Profile: A Learning-Centered Framework for What College Graduates Should Know and Be Able to Do to Earn the Associate, Bachelor's or Master's Degree. Lumina Foundation for Education.
Dewey, J.(2022).How we think? DigiCat.
Dong, M., Li, F., & Chang, H. (2023). Trends and hotspots in critical thinking research over the past two decades: Insights from a bibliometric analysis. Heliyon, 9, 6, 16934. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e16934.
Halpern D. F. (2013). Thought and knowledge: An introduction to critical thinking, Рsychology Рress.
Marcos-Vílchez, J. M., Sánchez-Martín, M., & Muñiz-Velázquez J. A. (2024). Effectiveness of training actions aimed at improving critical thinking in the face of disinformation: A systematic review protocol. Thinking Skills and Creativity, 101474, https://doi.org/10.1016/j.tsc.2024.101474.
Moore, T. (2013) Critical thinking: Seven definitions in search of a concept. Studies in Higher Education. 38, 4, 506-522. https://doi.org/10.1080/03075079.2011.586995.
Pritchard, A. (1969). Statistical bibliography or bibliometrics. Journal of documentation, 25, 4, 348-349.
Roemer, R. C., & Borchardt, R. (2015). Meaningful metrics: A 21st century librarian's guide to bibliometrics, altmetrics, and research impact. Amer Library Assn.
Tan, C. (2017). Teaching critical thinking: Cultural challenges and strategies in Singapore. British educational research journal, 43, 5, 988-1002. https://doi.org/10.1002/berj.3295.
White, H. D. (1989). Bibliometrics. ARIST, 24, 119-186.
Завантаження
Опубліковано
Як цитувати
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Наталія Габрусєва, Андрій Криськов, Сергій Алілуйко
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0)