ДОСЛІДЖЕННЯ УЯВЛЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРО ФЕНОМЕН КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31110/fmo2024.v39i2-02Ключові слова:
критичне мислення, навички критичного мислення, складові критичного мислення, анкетування, моніторинг, здобувачі вищої освітиАнотація
У статті висвітлено результати аналізу відповідності уявлень про критичне мислення студентів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (Україна) теоретичним напрацюванням, зокрема класифікації навичок критичного мислення, виокремленими Американською філософською асоціацією (інтерпретація, аналіз, оцінка, висновок, пояснення та саморегуляція) та визначеним українським науковцем В. Надураком складовим критичного мислення (нормативна, дескриптивна та прескриптивна).
Постановка проблеми. Формування критичного мислення у здобувачів освіти - процес складний та багатовекторний, визначений у вітчизняних Стандартах вищої школи одним з основних завдань професійної підготовки компетентного фахівця. Його реалізація у педагогічній практиці передбачає чітке розуміння суті та змісту поняття «критичне мислення», структури та складових елементів означеного феномену, а також врахування специфіки конкретного освітнього середовища, об’єктивних умов та обставин, у яких відбувається освітній процес. Проте, велика кількість теоретичних наукових підходів до визначення поняття ускладнюють його розуміння як викладачами так здобувачами освіти.
Матеріали і методи. Теоретичні (метод системного аналізу теоретичних наукових підходів і концепцій пояснення феномену критичного мислення, наданих у розробках українських та зарубіжних вчених); емпіричні (опитування, анкетування); статистичні методи обробки даних (у здійсненні контент-аналізу ми використовували Power BI Desktop, а для статистичного аналізу - Microsoft Excel та IBM® SPSS® Statistics).
Результати дослідження встановили особливості розуміння студентами ТНТУ ім. І. Пулюя (Україна) природи критичного мислення. Зокрема, зафіксовано, що значна кількість опитаних трактує поняття «критичне мислення» через здатність швидко приймати рішення в екстремальних, кризових ситуаціях. Встановлено високий відсоток недовіри респондентів до думки оточуючих та засобів масової інформації. Така специфіка, у великій мірі, зумовлена стресовими ситуаціями, у яких перебувають здобувачі освіти з початку широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Зафіксована недостатня сформованість здатності до когнітивного пояснення та саморегуляції респондентів - навичок, необхідних для формування критичного мислення.
Висновки. У статті уточнено зміст поняття «критичне мислення» з урахуванням особливостей його трактування здобувачами освіти ТНТУ ім. І. Пулюя. Окреслено способи активізації навичок критичного мислення в освітньому процесі. Аргументована необхідність звернути увагу на емоційне благополуччя здобувачів освіти під час війни, використання в освітньому процесі методів та форм навчання, спрямованих на підвищення рівня стресостійкості
та резильєнтності.
Завантажити
Посилання
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2021-2024). Zatverdzheni Standarty vyshchoi osvity [Higher Education Standards]. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti. (in Ukrainian).
Nadurak, V. (2022). Krytychne myslennia: poniattia ta praktyka [Critical thinking: concepts and practice]. Philosophy of Education, 28 (2), 129-147. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-2-7. (in Ukrainian).
Tiahlo, O. (2017). Dosvid zasvoiennia krytychnoho myslennia v ukrainskii vyshchii shkoli [The experience of learning critical thinking in Ukrainian higher education]. Filosofiia osvity – Philosophy of Education, 2 (21), 240-257. (in Ukrainian).
Ennis, R. H. (1989). Critical thinking and subject specificity: Clarification and needed research. Educational Researcher, 18(3), 4-10.
Black, M. (1946). Critical Thinking: An Introduction to Logic and Scientific Method. New York: Prentice-Hall.
Bloom, B. S., et al. (1956). Taxonomy of Educational Objectives, Handbook I: The Cognitive Domain. New York, NY: David McKay Co Inc.
Altun, E., & Yildirim, N. (2023).What does critical thinking mean? Examination of pre-service teachers’ cognitive structures and definitions for critical thinking. Thinking Skills and Creativity, 49, 101367. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.101367.
Butler, H.A. (2012), Halpern Critical Thinking Assessment Predicts Real-World Outcomes of Critical Thinking. Appl. Cognit. Psychol., 26, 721-729. https://doi.org/10.1002/acp.2851.
Dewey, J. (2022). How we think? DigiCat.
Dong, M., Li, F., & Chang, H. (2023).Trends and hotspots in critical thinking research over the past two decades: Insights from a bibliometric analysis. Heliyon, 9(6), 16934. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e16934.
Dwyer, C. P., Hogan, M. J., & Stewart, I. (2014). An integrated critical thinking framework for the 21st century. Thinking Skills and Creativity, 12, 43–52. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2013.12.004.
Facione, P. A., & The California Academic Press (1998). Critical Thinking: A Statement of Expert Consensus for Purposes of Educational Assessment and Instruction URL: https://evolkov.net/critic.think/basics/delphi.report.html#gsc.tab=0/.
Halpern, D. F. (1998). Teaching critical thinking for transfer across domains: Disposition, skills, structure training, and metacognitive monitoring. American Psychologist, 53(4), 449–455.
Herrero-Diz, P., Conde-Jiménez, J., & Reyes de Cózar, S. (2020). Teens’ Motivations to Spread Fake News on WhatsApp. Social Media + Society, 6(3). https://doi.org/10.1177/2056305120942879.
Marin, L. M., & Halpern, D. F. (2011). Pedagogy for developing critical thinking in adolescents: Explicit instruction produces greatest gains. Thinking Skills and Creativity, 6(1), 1–13. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2010.08.002.
Meshko, H.M., Meshko, O.І., & Habrusieva N.V. (2023). The Impact of the War in Ukraine on the Emotional well-being of Students in the Learning Process. Journal of Intellectual Disability - Diagnosis and Treatment, 11(1), 55-65. https://doi.org/10.6000/2292-2598.2023.11.01.7.
Paul, R., & Binker, A. J. A. (1990). Critical thinking: what every person needs to survive in a rapidly changing world. Rohnert Park, Calif., Center for Critical Thinking and Moral Critique, Sonoma State University.
Rapp, D, & Salovich, N. (2018). Can’t We Just Disregard Fake News? The Consequences of Exposure to Inaccurate Information. Policy Insights from the Behavioral and Brain Sciences, 5, 232-239. https://doi.org/10.1177/2372732218785193.
Stupple, E., Pitchford, M., Ball, L., Hunt, T., & Steel, R. (2017). Slower is not always better: Response-time evidence clarifies the limited role of miserly information processing in the Cognitive Reflection Test. PLoS One, 12(11), e0186404. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0186404.
Завантаження
Опубліковано
Як цитувати
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наталія ГАБРУСЄВА, Надія ШОСТАКІВСЬКА
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0)