ТИПОЛОГІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-035-3-009Ключові слова:
цифрові технології, інклюзивний освітній простір, діти з особливими освітніми потребами, вчительАнотація
Формулювання проблеми. Потреба забезпечення доступу до якісної освіти людям з особливими освітніми потребами зумовила суспільний запит на професійну підготовку вчителів, які спроможні ефективно діяти в умовах інклюзії. Водночас активне поширення цифрових технологій закцентувало потребу переосмислення навчальних середовищ, інструментів і засобів навчання, які сприяють залученню всіх без винятку учнів у освітній процес: такі цифрові засоби мають сприйматися серед іншого як інструменти соціалізації та формування навичок адаптації кожної дитини в соціумі.
Матеріали і методи. Для вирішення поставленої проблеми використано низку теоретичних методів наукового пошуку, а саме аналіз Інтернет-джерел, аналіз цифрових засобів спеціалізованого спрямування для характеристики тих цифрових технологій і засобів, які будуть доцільними в роботі вчителя в умовах інклюзивного освітнього простору.
Результати. Схарактеризовано цифрові технології, які потенційно будуть корисними вчителю в умовах інклюзивного освітнього простору. Запропоновано поєднану класифікацію цифрових технологій інклюзивного спрямування – програмні і апаратні засоби за трьома основними напрямками: для цілей тренування і повторення; для допомоги в навчанні; для розширення можливостей навчання.
Висновки. Аналіз стану розробленості проблеми професійної підготовки майбутніх бакалаврів освіти до використання цифрових технологій в умовах інклюзивного освітнього простору засвідчив, що сьогодні запроваджені й реалізовані різновекторні науково-педагогічні розвідки, пов’язані з інклюзивною освітою. Досліджені особливості впровадження цифрових технологій для соціалізації дітей з особливими освітніми потребами, методичний супровід їхнього навчання у закладах освіти різних типів актуалізують наукові розвідки щодо використання мобільних і дистанційних технологій у навчанні таких дітей тощо. Також узагальнення наукових результатів засвідчило системність напрацювань щодо особливостей роботи з дітьми, що потребують особливого підходу в навчанні для подальшої їхньої соціалізації в суспільстві, та фрагментарність досліджень щодо професійної підготовки бакалаврів освіти до використання цифрових технологій в умовах інклюзивного освітнього простору.
Завантажити
Посилання
REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)
Abbott, C. (2007). E-inclusion: Learning Difficulties and Digital Technologies. Bristol: Futurelab Education.
Bakker, M., van den Heuvel-Panhuizen, M., & Robitzsch, A. (2016). Effects of mathematics computer games on special education students’ multiplicative reasoning ability. British Journal of Educational Technology, 47(4), 633-648, https://doi.org/10.1111/bjet.12249.
Cagran, B., & Schmidt, M. (2011). Attitudes of Slovene teachers towards the inclusion of pupils with different types of special needs in primary school. Educational Studies, 37(2), 171-195.
De Boer, A., Pijl, S.J., & Minnaert, A. (2011). Regular primary schoolteachers’ attitudes towards inclusive education: a review of the literature. International Journal of Inclusive Education, 15(3), 331-353.
Forlin, C., & Chambers, D. (2011). Teacher preparation for inclusive education: Increasing knowledge but raising concerns. Asia-Pacific Journal of Teacher Education, 39(1), 17-32.
Hamburg, I., & Bucksch, S. (2017). Inclusive Education and Digital Social innovation. Advances in Social Sciences Research Journal, 4 (5), 161-169, https://doi.org/10.14738/assrj.45.2861.
Isăilă, N. (2012). Social inclusion in the context of informational society. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 46, 1006-1009. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.05.239.
Jones, Ph. (2010). My peers have also been an inspiration for me: developing online learning opportunities to support teacher engagement with inclusive pedagogy for students with severe/profound intellectual developmental disabilities. International Journal of Inclusive Education, 14 (7), 681-696.
Khamlichi, M. (2012). Teacher Education for Inclusion. Profile of Inclusive Teachers. European Agency for Development in Special Needs Education. https://www.europeanagency.org/sites/default/files/Profile-of-Inclusive-Teachers.pdf.
Lazzari, M. (2016). Digital storytelling for inclusive education: an experience in initial teacher training. In: Proceedings of the 10th International Conference on e-Learning. Funchal, Portugal, 199-203.
Marci-Boehncke, G., Vogel, T. (2018). Digital literacy and inclusion: the impact of theory and practice in teacher’s education. In: 12th International Technology, Education and Development Conference. https://doi.org/10.21125/inted.2018.1618.
Mirenda, P., Wilk, D., & Carson, P. (2000). A retrospective analysis of technology use patterns of students with autism over a five-year period. Journal of Special Education Technology, 15 (3), 5-16. https://doi.org/10.1177/016264340001500301.
Scorgie, K. (2010). A powerful glimpse from across the table: reflections on a virtual parenting exercise. International Journal of Inclusive Education, 14(7), 697-708.
Serna, R.W., Begum, M., & Yanco, H.A. (2016). Are Robots Ready to Deliver Autism Interventions? A Comprehensive Review. International Journal of Social Robotics, 8 (2), 157-181. https://doi.org/10.1007/s12369-016-0346-y.
Yuen, T.T., Mason, L.L., & Gomez, A. (2014). Collaborative Robotics Projects for Adolescents with Autism Spectrum Disorders. Journal of Special Education Technology, 29 (1), 51-62. https://doi.org/10.1177/016264341402900104.
Bondarenko, T. V. (2018). Vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii dlia zabezpechennia dostupnosti i rozvytku inkliuzyvnoi osvity [Using information and communication technologies for providing accessibility and development of inclusive education]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia – Information Technologies and Learning Tools, 67(5), 31-43. https://doi.org/10.33407/itlt.v67i5.2241. (in Ukrainian).
Martynchuk, O. V. (2019). Theory and practice of training future bachelors of special education in an inclusive educational space [Teoriia ta praktyka pidhotovky maibutnikh bakalavriv spetsialnoi osvity v inkliuzyvnomu osvitnomu prostori]. [Doctoral dissertation, Mykola Yarmachenko Institute of Special Pedagogy and Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine]. (in Ukrainian).
Okhrimenko, O., & Semenikhina, O. (2019). Digital resources in the work of bachelors of special education. Physical and Mathematical Education, 4(22), 127-132. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2019-022-4-047. (in Ukrainian).
Завантаження
Опубліковано
Як цитувати
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олена Семеніхіна , Марина Друшляк
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0)