МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ МУЗЕЇВ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-035-3-010

Ключові слова:

віртуальна реальність, віртуальний музей, середня школа, якість змісту освіти, методичні аспекти

Анотація

Широкомасштабна пандемія, спричинена Covid-19, вимушені довготривалі канікули та нестабільність ситуації в країні підняли одну з глобальних проблем освіти – якісний освітній контент.

Формулювання проблеми. Світова культура XXI століття існує в динамічному середовищі, яке стрімко розвивається в усіх сферах людської діяльності. Інформаційно-комунікаційні технології мають значний вплив на соціокультурні процеси. У той же час поняття «віртуальність» міцно входить у контекст культури, освіти та бізнесу. Одним із важливих нововведень, які зайняли значне місце в культурному житті, є таке явище, як віртуальний музей.

Матеріали і методи. Для досягнення мети дослідження ми використовували такі методи: систематичний та порівняльний аналіз педагогічних, психологічних, філософських, соціологічних праць, методичної та спеціальної літератури; аналіз педагогічного досвіду використання віртуального музею для навчальння в закладах загальної середньої освіти; опитування вчителів про їхній досвід використання віртуального музею у навчальному процесі, виявлення проблем для створення спеціальних вебінарів та курсів з метою розвитку цифрової компетентності вчителя; інтерпретація результатів дослідження.

Результати. Встановлено, що використання віртуальних музеїв у навчальному процесі дає змогу ефективно вирішувати такі основні дидактичні завдання: забезпечення наукового характеру оволодіння студентами науковими знаннями та сприяння формуванню в них демократичного світогляду, що ґрунтується на достовірних наукових фактах і відповідає динаміці розвитку відповідних наукових знань; посилення наочності навчання як принципу дидактики, зумовленого характером процесу пізнання, який починається з чуттєвого сприйняття, переходить до абстрактного мислення, а від нього до практики; розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учня як принцип дидактики, що визначає найважливіші мотиви навчання учнів (формування пізнавальних інтересів відбувається двома шляхами: через матеріал, що становить зміст навчання та організацію пізнавальної діяльності учнів); використання віртуальних музеїв може вплинути на зорову та слухову пам’ять учнів; прискорення темпу засвоєння та запам’ятовування навчального матеріалу, що сприяє зміцненню знань, розширенню пізнавальних інтересів учнів; активізація самостійної роботи студентів; зв'язок теорії і практики, що зумовлює необхідність відображення двох нерозривно пов'язаних сторін єдиного процесу навчання; індивідуалізація навчання.

Висновки. Віртуальні музеї дають змогу значно доповнити, розширити та поглибити зміст матеріалу, що вивчається за програмою. Використовуючи віртуальні музеї, вчитель може найкраще підібрати навчальний матеріал. Віртуальні музеї дозволяють найпростішим, доступним і емоційним способом передати навчальний матеріал, значно активізувати розумову діяльність учнів, розширити їх світогляд, викликати особливий інтерес до тієї чи іншої галузі знань. Для того, щоб використання віртуальних музеїв у навчально-виховному процесі сприяло розвитку та формуванню пізнавальних інтересів учнів, учителю необхідно: підбирати інформацію у віртуальних музеях за змістом і компонувати її так, щоб вона відповідала меті, віку, знанням та інтересам учнів; використовувати евристичні методи у викладанні навчального матеріалу за допомогою віртуального музея; організувати відповідно до конкретних інтересів учнів різноманітні форми самостійної роботи з використанням віртуального музея (бажано у формі навчальних проектів).

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

Barroso Osuna, J., Gutiérrez-Castillo, J.J., Llorente-Cejudo, M.D., & Valencia Ortiz, R. (2019). Difficulties in the Incorporation of Augmented Reality in University Education: Visions from the Experts. J. New Approaches Educ. Res., 8.

Britannica (2017). The Editors of Encyclopaedia "virtual museum". Encyclopedia Britannica. https://www.britannica.com/topic/virtual-museum.

Daniela, L. (2020). Virtual Museums as Learning Agents. Sustainability. 12(7), 2698. https://doi.org/10.3390/su12072698.

Fenenko, A. O. (2021). Virtualna muzealizatsiia yak zasib zberezhennia kulturnoi pamiati [Virtual musealisation as a means of preserving cultural memory]. Thesis for the academic degree of Candidate of Сulturology. Kharkiv State Academy of Culture, Kharkiv. (in Ukrainian).

Karamanov, O. V. (2020). Teoriia i praktyka pedahohichnoi diialnosti muzeiv u suchasnomu osvitnomu prostori Ukrainy [Theory and practice of pedagogical activity of museums in the modern educational space of Ukraine]. The dissertation for the academic degree of doctor of pedagogical science. State Establishment “Luhansk National University named after Taras Shevchenkoˮ. Starobelsk. (in Ukrainian).

Lévy, P. (1998). Becoming Virtual. Reality in the Digital Age. Plenum Trade, New York, NY.

Mamur, N. & Özsoy, V., & Karagöz, İ. (2020). Digital learning experience in museums: Cultural readings in a virtual environment. International Journal of Contemporary Educational Research, 7(2), 335-350. https://doi.org/10.33200/ijcer.799643.

Mukasheva, Manargul and Kornilov, Iurii and Beisembayev, Gani and Soroko, Nataliia and Sarsimbayeva, Saule and Omirzakova, Aisara (2022). Contextual Structure as an Approach to the Study of Virtual Reality Learning Environment. http://doi.org/10.2139/ssrn.4034173.

Paliokas, Ioannis & Kekkeris (2008). Implementation of Virtual Museums for School Use. The International Journal of the Inclusive Museum. 1. 11-20. http://doi.org/10.18848/1835-2014/CGP/v01i01/44514.

Schweibenz, W., & Wintzerith, S. (2018). The personas method. A tool for communicating data from visitor studies | Metoda modelování postav (personas). Praktický nástroj získávání informací ze studií návštěvnosti. Museologica Brunensia, 7(1), 5–18. http://doi.org/10.5817/MuB2018-1-1.

Soroko, N.V. (2020). Methodology for teachers' digital competence developing through the use of the STEAM-oriented learning environment. CEUR Workshop Proceedingsthis link is disabled, 1260–1271. URL: http://ceur-ws.org/Vol-2732/.

Soroko, N.V., Mykhailenko, L.A., Rokoman, O.G., & Zaselskiy, V.I. (2020). Educational electronic platforms for STEAM-oriented learning environment at general education school. CEUR Workshop Proceedings, 2643, 462–473. https://doi.org/10.31812/123456789/3884.

Volynets, V.O. (2019). Virtualizatsiia kultury v dobu internet-tekhnolohii [Virtualization of culture in the age of Internet technologies]. Abstract of PhD dis. of Cultural Studies: 26.00.01. Kyiv. (in Ukrainian).

Yichen, Jia (2020). Constructing Virtual Reality Exhibitions with Multimodal Interactions. Master of Science in Architecture Studies and Master of Science in Electrical Engineering and Computer Science. Massachusetts Institute of Technology. URL: https://hdl.handle.net/1721.1/127560.

Завантаження

Опубліковано

06.07.2022

Номер

Розділ

Статті

Категорії

Як цитувати

Сороко, Н. (2022). МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ МУЗЕЇВ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ. Фізико-математична освіта, 35(3), 71-76. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-035-3-010

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають