КОНСТРУКТ «ГРАМОТНІСТЬ ЧИТАННЯ»: СПРОБА ПОЯСНЕННЯ У ТЕРМІНАХ ПСИХОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31110/fmo2025.v40i1-03Ключові слова:
PISA, PIRLS, читання, розуміння, психометрія, конструкт, операціоналізація, вимірні показникиАнотація
Формулювання проблеми. За нашими спостереженнями, українські дослідники, вивчаючи абстрактне поняття «грамотність читання», схильні зосереджуватися виключно на його словниковому визначенні та ігнорувати операційне. Проте саме останнє забезпечує чіткість і вимірність цієї абстракції. Крім того, в україномовній педагогічній періодиці ми не виявили жодної публікації, яка б пояснювала існування двох підходів до оцінювання рівнів грамотності читання – у дослідженнях PIRLS і PISA. З огляду на це упущення, ми задалися питаннями: 1) як вимірюють рівні грамотності читання у PIRLS і PISA? 2) що вплинуло на створення цієї абстракції?
Матеріали і методи. Як послідовники психологічної теорії діяльності, ми прагнули з її позицій відповісти на перше питання нашої розвідки. Для цього ми проаналізували кілька рамкових документів PIRLS і PISA різних років видання: «PIRLS 2026 Assessment Frameworks» (von Davier & Kennedy, 2024), «Measuring student knowledge and skills. The PISA 2000» (OECD, 2000), «PISA 2009. Assessment Framework. Key competencies in reading, mathematics and science» (OECD, 2009), «PISA 2018 Assessment Analytical Framework» (OECD, 2019). Відповісти на друге питання нам допоміг ретроспективний аналіз минулих оцінних досліджень успіхів учнів у читанні.
Результати. Встановлено, що «грамотність читання»
є психологічним конструктом, покликаним слугувати теоретичним підґрунтям у розробленні надійних і дієвих психометричних тестів для оцінювання учнівських досягнень у читанні. Прояснено логіку операціоналізації цього конструкта. З погляду психологічної теорії діяльності, його вимірювальними показниками є розумові операції, що реалізують три ключові розумові дії читацької діяльності, як-от переглядання тексту; розуміння та оцінювання прочитаного. У PIRLS оцінюють інтенсивність прояву чотирьох таких операцій, у PISA – семи. Це цілком допустимо, зважаючи, що операційний склад дії залежить від умов її виконання. Умови тестування PIRLS і PISA дійсно відрізняються, адже їх учасники належать до різних вікових груп. З’ясовано, що на створення конструкта «грамотність читання» вплинуло переосмислення дослідниками форм виявлення конструкта «розуміння прочитаного» – як продукту та як процесу.
Висновки. Дотримуючись логіки аксіоми А. Korzybski «карта не є територією», вважаємо резонним стверджувати: грамотність читання не є читанням. Читання – це пізнавальна діяльність, а грамотність читання – тільки міра вправності у цій діяльності. З огляду на це розмежування, запропоновані у PIRLS і PISA операційні визначення конструкта «грамотність читання» можна розглядати як взірці розумових операцій, засвоєння та застосування яких допоможе учням читати усвідомлено.
Завантажити
Посилання
Anastazi, A., & Urbina, C. (2005). Psihologicheskoe testirovanie (Psychological testing). Piter (in Russian).
Brjushinkin, V. (2001). Logika (Logics). Gardariki. (in Russian).
Vakulenko, T., Lomakovych, S., & Tereshchenko, V. (ukl.) (2017). PISA: chytatska hramotnist [PISA: Readng Liiteracy]. UTsOIaO (in Ukrainian).
Vojshvillo, E., & Degtjarjov, M. (2001). Logika [Logics]. VLADOS-PRESS (in Russian).
Hryshko, O. (n.d.). Chytatska hramotnist: poniattia, rivni, perevirka, vikovi normy i otsinky [Reading literacy: concept, levels, verification, age norms and assessments]. BigBro. URL: https://bigbro.com.ua/ (in Ukrainian).
Ivaniuk, I. (2004). Mizhnarodna prohrama PISA yak instrument zovnishnoho otsiniuvannia uchniv [The international PISA program as a tool for external student assessment]. Shliakh osvity – The path of education, 3, 16-21 (in Ukrainian).
KMU (2011). Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 14.12.2011 № 1283 pro «Poriadok provedennia monitorynhu ta otsinky yakosti osvity» [Procedure for monitoring and assessing the quality of education]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1283-2011-%D0%BF#Text. (in Ukrainian).
KMU (2023). Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 3.03. 2023 r. № 190-r. Stratehiia rozvytku chytannia na period do 2032 roku «Chytannia yak zhyttieva stratehiia» [Strategy for the development of reading for the period until 2032 «Reading as a life strategy»]. URL: https://www.kmu.gov.ua/ (in Ukrainian).
Leont'ev, A. (2005). Dejatel'nost', soznanie, lichnost' [Activity, consciousness, personality]. Smysl (in Russian).
Lykhovyd, I. (2024). Chytatska hramotnist VS vminnia chytaty: iz chym naspravdi maiut trudnoshchi ukrainski pidlitky ta yak tsomu zaradyty [Reading literacy VS the ability to read: what Ukrainian teenagers really struggle with and how to improve it]. NUSh. URL: https://nus.org.ua/2024/02/15/chytatska-gramotnist-vs-vminnya-chytaty-iz-chym-naspravdi-mayut-trudnoshhi-ukrayinski-pidlitky-ta-yak-tsomu-zaradyty/. (in Ukrainian).
Tumina, L. (1998). Chtenie (Reading). V T. Ladyzhenskaja, & A. Mihal'skaja (Red.), Pedagogicheskoe rechevedenie. Slovar'-spravochnik [Pedagogical Speech Studies. Dictionary-reference]. (s. 281-283). Flinta, Nauka (in Russian).
Chepeleva, N. (2015). Tekst i chytach [Text and reader]. Vydavnytstvo Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu.
Betti, E. (2015). General Theory of Interpretation. CreateSpace.
Bhattacherjee, А. (2012). Social science research: Principles, methods, and practices. University of South Florida. URL: https://repository.out.ac.tz/504/1/Social_Science_Research-_Principles_Methods_and_Practices.pdf.
Bormuth, J. (1973-1974). Reading Literacy: Its Definition and Assessment. Reading Research Quarterly, 9/1, 7 66. https://doi.org/10.2307/747227.
Dehaene, S. (2009). Reading in the Brain: The New Science of How We Read. Penguin Group.
Dyke, J. (2021). Introduction to the special issue: mechanisms of variation in Reading comprehension: processes and products. Scientific Studies of Reading, 25(2), 93-103. https://doi.org/10.1080/10888438.2021.1873347.
Elley, W. (1992). How in the world do students read? IEA Study of Reading Literacy. International Association for the Evaluation of Educational Achievement.
Farrell, L., Hunter, M., Davidson, M., & Osenga T. (n.d). The Simple View of Reading. Readingrockets. URL: https://www.readingrockets.org/topics/about-reading/articles/simple-view-reading.
Grigorenko, E. (2011). New psychometrics and evaluation of understanding of the read material. Psychological-Educational Studies, 3, 141353497.
Kaplan, D., & Kuger, S. (2016). The Methodology of PISA: Past, Present, and Future. In S. Kuger, E. Klieme, N. Jude, & D. Kaplan (eds), Assessing Contexts of Learning. An International Perspective (pp. 53-73). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-45357-6.
OECD (2000). Measuring student knowledge and skills. The PISA 2000 Assessment of Reading, Mathematical and Scientific Literacy, OECD Publishing, URL: https://www.oecd-ilibrary.org.
OECD (2009). PISA 2009. Assessment Framework. Key competencies in reading, mathematics and science, OECD Publishing, URL: https://www.oecd-ilibrary.org.
OECD (2019). PISA 2018 Assessment and Analytical Framework, OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/b25efab8-en.
OECD (2021). The Assessment Frameworks for Cycle 2 of the Programme for the International Assessment of Adult Competencies. OECD Publishing, Parisю https://doi.org/10.1787/4bc2342d-en.
Pearson, P., & Hamm, D. (2005) The Assessment of Reading Comprehension: A Review of Practices- Past, Present, and Future. In S. Paris & S. Stahl (Eds.), Children's reading comprehension and assessment (pp. 13-69). Lawrence Erlbaum Associates Publishers.
Scarborough, H. (2001). Connecting early language and literacy to later reading (dis)abilities: Evidence, theory, and practice. In S. Neuman & D. Dickinson (Eds.), Handbook for research in early literacy, 1, 97-110.
Strauss, V. (2014). Academics call for pause in PISA tests. The Washington Post, May 13. URL: https://www.washingtonpost.com/news/answer-sheet/wp/2014/05/13/academics-call-for-pause-in-pisa-tests/
Uher, J. (2021). Quantitative psychology under scrutiny: Measurement requires not result-dependent but traceable data generation. Personality and Individual Differences, 170, 110205. https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110205.
Von Davier, M., & Kennedy, A. (eds) (2024). PIRLS 2026 Assessment Frameworks. Boston College, TIMSS & PIRLS International Study Center. https://doi.org/10.6017/lse.tpisc.tr2103.kb4199.
Завантаження
Опубліковано
Як цитувати
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Таяна Дєордіца, Раїса Гладушина, Марина Вороніна, Володимир Толмачов
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0)