НАВЧАННЯ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ТА ТЕЗАУРУСНОГО ПІДХОДІВ

Анотація

Постановка задачі. Потреба у підвищенні рівня математичної підготовки майбутніх інженерів та зменшення кількості годин, відведених на викладання вищої математики, породжує необхідність розробки та вдосконалення методики її викладання. Метою даної статті є опис методики навчання вищої математики на основі тезаурусного підходу.

Матеріали та методи. Матеріалом дослідження є педагогічна та методична література, досвід зарубіжних та вітчизняних учених. У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи (аналіз, синтез, конкретизація, систематизація, узагальнення).

Результати. Тезаурусний підхід у навчанні сприяє з’ясуванню рівня математичної компетентності з певної теми. Основою навчальної інформації є навчальний тезаурус, лексикон студента, необхідний для оптимального розподілу навчальної інформації за видами навчального заняття та для розробки дидактичних матеріалів, вибір методів і форм навчання.

Висновки. Визначення змісту навчального тезауруса конкретної теми вищої математики допомагає чітко описати зміст математичної компетентності з відповідної теми, етапи її формування, проаналізувати та уточнити необхідну навчальну інформацію, розподілити її за типами занять (лекція, практичне заняття, самостійна робота). Визначення словникового запасу студента, необхідного для засвоєння нової теми, допомагає визначити методику й засоби навчання, зокрема розробити допоміжні завдання й запитання для актуалізації словникового запасу студента, встановити послідовні зв’язки між навчальним тезаурусом і словниковим запасом студента, здійснити розробку словникового запасу студента, розробити засади диференційованого підходу до навчання. Запропонована методика має властивості гнучкості, доповнень, модифікацій залежно від цілей навчання та конкретної академічної групи. Необхідні подальші дослідження щодо ефективного використання тезаурусного підходу в процесі навчання вищої математики.